США проти Google: монополія під загрозою
Міністерство юстиції США запропонувало радикальні заходи проти Google, закликаючи компанію розділити свої ключові активи для відновлення конкуренції. Основні пропозиції включають:
Для нагляду за виконанням цих заходів буде створено технічний комітет із п'яти експертів, призначених суддею. Комітет, оплата роботи якого ляже на Google, отримає доступ до внутрішньої документації компанії, її співробітників і програмного коду.
Ці кроки спрямовані на руйнування «циклу зворотного зв'язку», у якому монопольне становище Google посилюється завдяки зростанню кількості користувачів, даних і рекламних бюджетів. Прокурори впевнені, що лише такі рішучі дії здатні відновити справедливу конкуренцію на ринку.
Заходи, запропоновані Міністерством юстиції США, орієнтовані на перегляд принципів інтернет-пошуку та реклами. Вони розраховані на 10 років і передбачають суворий нагляд, зокрема усунення домінуючого положення Google, який обробляє близько 90% усіх пошукових запитів у США.
Міністерство юстиції заявляє, що дії Google обмежували можливості конкурентів, позбавляючи їх доступу до ринку через ключові канали збуту. Це, за словами відомства, заважало впровадженню нових і інноваційних продуктів.
Компанія назвала ці пропозиції «безпрецедентним втручанням». Головний юрист Alphabet Кент Уокер зазначив:
«Це рішення створить загрозу для споживачів, малого бізнесу та глобального технологічного лідерства США».
Тим часом експерти ставлять під сумнів, чи дійсно Chrome є джерелом впливу Google? У разі продажу браузера контроль над двома третинами ринку може перейти до іншого гравця, що створює нові ризики. Ця антимонопольна боротьба лише набирає обертів, і її результат може стати вирішальним для того, як розвиватиметься технологічний ринок у найближчому десятилітті.
Рекламний бізнес Google під прицілом: чим він є?
Рекламні технології. Google контролює значну частину цифрової реклами, включаючи інструменти для рекламодавців та вебсайтів. Щорічний дохід компанії від цієї діяльності сягає 200 мільярдів доларів США.
Приховані витрати. За даними Міністерства юстиції США, рекламодавці втрачають до 30% бюджету через використання інструментів Google, що робить цю сферу надприбутковою для компанії.
Прецеденти та виклики. Міністерство юстиції США вже веде дві справи проти Google: одна стосується монополії на пошук, розпочата у 2020 році, а друга – рекламного бізнесу, запущена у 2023 році. Останній позов може стати найбільш значущим, оскільки саме реклама є головним джерелом впливу та доходу компанії. У разі перемоги Мін'юсту це буде перший випадок в історії технологічної індустрії, коли компанії доведеться не лише сплатити штрафи, але й розлучитися з ключовими активами.
«Продаж Chrome виглядає як розминка перед тим, щоб дістатися до справжнього джерела сили Google – її рекламного бізнесу».
Відчуження активів як сигнал для інших техногігантів. Очікується, що продаж ключових активів стане ефективнішим, ніж штрафи, які технологічні компанії давно сприймають як "невідворотні витрати". Міністерство юстиції США готове втрутитися глибше, аби змінити не лише структуру Google, але й динаміку всього ринку. Це може стати попередженням для інших техногігантів: попередня модель «сплати штрафи й працюй далі» більше не актуальна.
Google під тиском ЄС. 21 листопада компанія Alphabet зіткнулася з новим викликом: пошуковик DuckDuckGo закликав Європейську комісію посилити контроль за виконанням Закону про цифрові ринки (DMA) 2022 року.
Ключові претензії:
Порушення DMA може коштувати Google до 10% від її світового річного обороту. Раніше ЄС уже доводив антиконкурентні дії великих цифрових платформ, і поточний випадок лише посилює тиск на технологічного гіганта.
«Google намагається уникнути юридичних зобов'язань під приводом захисту конфіденційності, що іронічно, враховуючи його роль найбільшого інтернет-трекера», – зазначив Каміль Базбаз, старший віцепрезидент DuckDuckGo.
Google заявила, що продовжує працювати над забезпеченням відповідності правилам DMA, але коментарів щодо звинувачень DuckDuckGo поки що не надала. Цей випадок ілюструє зростальний тиск не лише з боку ЄС, а й з боку США, де антимонопольні заходи проти Google продовжують набирати обертів.
OpenAI кидає виклик Google. Компанія OpenAI, відома завдяки ChatGPT, обговорює розробку веббраузера, інтегрованого з її чат-ботом. Цей проєкт може вивести OpenAI в пряму конкуренцію з Google – нинішнім лідером у сфері пошуку й браузерів.
OpenAI вже зробила перші кроки на цьому ринку, запустивши SearchGPT. За даними видання Information, компанія веде переговори з такими партнерами, як Conde Nast, Redfin і Eventbrite, щоб покращити функції свого пошукового продукту. Прототипи й проєкти демонструють прагнення OpenAI інтегрувати штучний інтелект у повсякденні інструменти. OpenAI також спрямована на зміцнення своїх зв'язків із ключовими гравцями індустрії. Наприклад, компанія обговорювала впровадження своїх технологій у пристрої Samsung, попри те що Samsung є стратегічним партнером Google. Ба більше, функції OpenAI вже інтегровані в систему Apple Intelligence на нових пристроях Apple.
Однак запуск браузера OpenAI поки що залишається віддаленою перспективою. Хоча амбіції компанії очевидні, на цьому етапі це скоріше заділ на майбутнє, ніж готовий продукт.
Google, своєю чергою, активно захищає свої позиції, розвиваючи штучний інтелект через власний генеративний чат-бот Gemini, запущений у 2023 році. Конкуренція у сфері пошуку та браузерів стає дедалі гострішою, і OpenAI, схоже, готова до тривалої боротьби за своє місце під сонцем.
TikTok на роздоріжжі: заборона чи порятунок? Сполучені Штати продовжують тиснути і на інші інтернет-платформи. Наприклад, погрожують заборонити TikTok, якщо його китайський власник ByteDance не продасть додаток американській компанії. Кінцевий термін виконання цих вимог – 19 січня 2025 року, за день до інавгурації Дональда Трампа. До речі, під час своєї передвиборчої кампанії Трамп пообіцяв «врятувати TikTok». Але обіцянки не завжди означають дії! Тож доля додатка наразі залишається під питанням.
Побоювання американських законодавців пов'язані з тим, що ByteDance може бути зобов'язана передавати дані користувачів китайській владі. Таким чином, TikTok опинився в центрі геополітичного протистояння США та Китаю. Президент Джо Байден вже підписав закон, який вимагає передати американський сегмент TikTok у руки компанії, не пов'язаної з «іноземними противниками». Проте юридичні суперечки тривають, і питання національної безпеки залишається відкритим.
До речі, Канада нещодавно наказала TikTok закрити свої офіси через побоювання щодо доступу китайської влади до даних користувачів. Попри це, самі канадці можуть і надалі користуватися додатком. «Абсолютно очевидно, що дані користувачів з Канади доступні уряду Китаю», – зазначив колишній директор Канадської служби безпеки Девід Віньо.
Водночас Австралія пішла ще далі, ухваливши закон про заборону соціальних мереж для дітей віком до 16 років. TikTok, Instagram та інші платформи зобов'язані заборонити неповнолітнім використовувати свої додатки. У разі порушення компанії очікують величезні штрафи. Новий закон набуде чинності через рік і стане орієнтиром для інших країн, які посилюють регулювання технологічних компаній.
Ілон Маск, як завжди, проти...
Ілон Маск, власник X і важлива фігура в новій адміністрації Трампа, розкритикував австралійський закон, що обмежує доступ до соціальних мереж для дітей молодше 16 років. У своєму дописі Маск назвав ініціативу «лазівкою для контролю доступу всіх австралійців до інтернету».
Цей крок Австралії ще більше загострює її антагонізм із великими технологічними компаніями, більшість із яких є американськими. Нагадаємо, Австралія першою у світі зобов'язала соцмережі виплачувати роялті медіаресурсам за їхній контент. Тепер вона загрожує штрафами за неспроможність платформ боротися із шахрайством.
Маск давно висловлює занепокоєння щодо концентрації контролю у сфері штучного інтелекту, що не дивно, враховуючи його участь у цій галузі як засновника нової AI-компанії та глави Tesla, де ШІ відіграє ключову роль.
Водночас нова заборона може ускладнити відносини Австралії зі США. Представники Meta висловили занепокоєння поспішністю ухвалення закону.
«Процес не врахував уже прийняті заходи й не дав молоді можливості висловитися», – заявив представник компанії.
Google, дочірня компанія якого, YouTube, уникла сплати податків через використання платформи у школах, також закликала відкласти впровадження закону. Прихильники закону вважають його важливим кроком для захисту молоді, але критики попереджають, що його реалізація може стати обтяжливою для користувачів і спричинить серйозні технологічні та юридичні труднощі.
Антимонопольний виклик Google: у центрі уваги цифрова реклама
Компанія Google, через місяць після рішення суду США про незаконну монополію на ринку інтернет-пошуку, цього тижня отримала новий судовий позов. Цього разу йдеться про онлайн-рекламний бізнес, який минулого року приніс компанії понад 200 мільярдів доларів доходу.
Міністерство юстиції США разом із 17 штатами стверджує, що Google використовує своє домінуюче становище для нейтралізації конкурентів і диктування правил гри. У позові зазначено, що така політика компанії завдає шкоди видавцям, рекламодавцям і споживачам. Згідно з оприлюдненими судовими документами, Міністерство юстиції стверджує, що Google монополізувала ринок онлайн-реклами за рахунок:
Google заперечує ці звинувачення, стверджуючи, що її технології є ефективними, а їхній вибір – добровільний.
«Ніхто не примушується використовувати наші інструменти – це вибір, заснований на їхній ефективності», – підкреслюють представники компанії.
Головна мета Мін'юсту – переконати суд у тому, що домінуюче становище Google дійсно пригнічує конкуренцію та порушує закони. Успіх цього позову може стати важливим прецедентом, який змінить роботу цифрових ринків та інтернет-реклами загалом. Ретельному аналізу буде піддано вертикальну інтеграцію Google у цифровій рекламі, а результат цієї справи може мати значний вплив на всю технологічну галузь та глобальну екосистему інтернету.
Реклама як основне джерело прибутку. Пошукова реклама є головною статтею доходів Google, яка забезпечує компанії 66% виторгу протягом останніх десяти років. Попри те, що дослідження свідчать про сумнівну окупність інвестицій у цифрову рекламу для бізнесу, її популярність залишається високою.
При цьому додаткові продукти Google, такі як Google Maps і YouTube, також генерують дохід від реклами та надають важливі дані. Ці дані посилюють можливості пошукової реклами, роблячи її ще більш персоналізованою та прибутковою. У результаті Google зберігає лідерство на ринку.
Microsoft і битва за місце під сонцем. Якщо поглянути на історію, Google досі щастить. Так, компанію можуть розділити, але вона не зникне, як це сталося з легендарною Standard Oil Джона Рокфеллера. У результаті антимонопольної справи компанія була розділена на кілька менших, які зайняли її місце.
Microsoft у 90-х ледь не повторила ту ж долю. Корпорацію звинуватили в антиконкурентних практиках через безкоштовне поширення Internet Explorer разом із Windows. Щоб уникнути ліквідації, Microsoft довелося інвестувати в конкурентів. Одним із них став Apple, який тоді перебував на межі банкрутства. Сьогодні цей «колишній конкурент» випускає iPhone 16 і демонструє завидну стабільність. А Microsoft веде власну боротьбу за ринок пошукових систем через Bing – єдиного значущого конкурента Google. Компанія вклала мільярди в індексацію інтернету, але до монопольного успіху Google Bing ще далеко.
У спробах обійти Google Microsoft навіть запропонувала Apple 100% доходу від Bing в обмін на статус пошуковика за замовчуванням. Але Apple відмовилася: пропозиція виявилася менш вигідною, ніж у Google.
Ринок реклами та монополій. Рекламний бізнес Google настільки успішний, що для багатьох відмовитися від його пошукових послуг просто економічно неможливо. Це робить ринок реклами в пошукових системах схожим на природні монополії, як залізниці чи водопостачання. Високі витрати на інфраструктуру створюють бар'єри для входу, не залишаючи місця для багатьох гравців.
Google, можливо, опинився під ударом антимонопольних позовів, але його пошуковий і рекламний бізнес залишаються надто впливовими, щоб легко поступитися місцем конкурентам. Microsoft продовжує боротьбу, але ринок пошукових систем усе ще належить одному гіганту.
ЄС та США в антимонопольних перегонах. Європейський Союз уже давно випереджає США у боротьбі з технологічними гігантами, притягуючи їх до відповідальності за порушення законів про конкуренцію. Згадаємо випадок Microsoft, яку оштрафували за зловживання монопольним становищем, або штраф Google у розмірі 2,4 млрд євро у 2017 році за домінування у пошуковій системі.
США, схоже, лише наздоганяють. Нещодавній вердикт американського суду, який визнав Google винним у створенні незаконної монополії на ринку онлайн-пошуку, став першим подібним випадком проти цифрової платформи у країні.
«Цей випадок – не просто епізод, а початок масштабних змін», – зазначають експерти.
Справа проти Google – лише верхівка айсберга. Міністерство юстиції США та Федеральна торгова комісія подали аналогічні позови проти Apple, Amazon і Meta. Якщо справа завершиться на користь уряду, це змінить ринок цифрової реклами, змусивши Google переглянути свою бізнес-модель. Але ставки вищі, ніж просто реклама. Успіх у цій справі стане сигналом для великих технологічних компаній: дотримання конкуренції перестає бути рекомендацією та стає обов'язковою умовою.
Довгий шлях до вирішення. Судове слухання щодо питання поділу Google призначено на квітень 2025 року, а очікуване рішення – на серпень. Навіть якщо суд винесе вердикт проти компанії, Google, найімовірніше, подасть апеляцію.
Історично подібні процеси, як-от справа AT&T у 80-х роках, тривають роками. Проте початок «розлучення» з Chrome – це не просто крок до поділу бізнесу. Це пролог до, можливо, найбільшої антимонопольної справи сучасності.
З аналітикою від компанії ІнстаФорекс Ви завжди будете знати про ринкові тренди! Увійдіть в ІнстаФорекс і отримаєте доступ до ще більшої кількості безкоштовних сервісів для прибуткової торгівлі.
